Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (18) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Четверіков С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Дубініна В. Г. Біомаркери проліферації при доброякісних пухлинах молочної залози [Електронний ресурс] / В. Г. Дубініна, С. Г. Четверіков, О. В. Заволока, О. М. Морозюк, В. В. Сажиєнко, В. Ю. Вододюк // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2012. - № 1. - С. 106-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2012_1_37 | ||
| 2. | 
Четверіков С. Г. Корекція дисплазії сполучної тканини при лікуванні післяопераційних гриж черевної стінки [Електронний ресурс] / С. Г. Четверіков, В. Ю. Вододюк, Ю. В. Єрьомін, Д. М. Осадчий // Клінічна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 23-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_1_7 Проаналізовано результати лікування 112 хворих з приводу післяопераційної грижі черевної стінки, у яких виконана алопластика передньої черевної стінки, після операції проводили патогенетично обгрунтовану комплексну терапію, беручи до уваги наявність синдрому дисплазії сполучної тканини, та профілактику ранніх і віддалених післяопераційних ускладнень. Вивчено особливості перебігу післяопераційного періоду та віддалені результати. Фенотипові ознаки синдрому дисплазії сполучної тканини виявлено у 53 (47,3 %) хворих, імуногістохімічні ознаки дисплазії сполучної тканини (порушення співвідношення колагену I та III типу з збільшенням кількості волокон колагену III типу в 3 рази і більше) виявлено у 78 (69,6 %) хворих, яким стимулювали процеси синтезу колагену та його надмолекулярних утворень шляхом призначення магнію оротату (Магнерот) по 1 г двічі на добу протягом 4 - 6 тиж. Застосування композитних сіток з великими порами в комплексі з патогенетично обгрунтованою терапією після операції справляло позитивний вплив на перебіг захворювання та віддалені результати лікування. | ||
| 3. |
Четверіков С. Г. Вплив дисплазії сполучної тканини на якість життя хворих з післяопераційною грижею черевної стінки [Електронний ресурс] / С. Г. Четверіков, Ю. В. Єрьомін, Д. М. Осадчий, В. Ю. Вододюк // Клінічна хірургія. - 2012. - № 3. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_3_7 Проаналізовано результати лікування 122 хворих, у яких з приводу грижі передньої черевної стінки (ГЧС) здійснено алопластику. У 76 хворих діагностовано дисплазію сполучної тканини (ДСТ), 32 з них - після операції здійснено медикаментозну корекцію ДСТ, 44 - проведено стандартну терапію. Аналіз показників якості життя з використанням опитувальника SF-36 свідчив, що синдром ДСТ вірогідно погіршує суб'єктивне сприйняття якості життя як до операції, так і у віддаленому післяопераційному періоді. Встановлено, що призначення комплексної терапії ДСТ сприяло поліпшенню якості життя пацієнтів до рівня, середнього у дослідженні, проте, нижчого, ніж у контрольній групі. Медикаментозна корекція ДСТ та комплексна реабілітація хворих з післяопераційною ГЧС, що утворилася на тлі ДСТ, потребують подальшого вдосконалення для підвищення ефективності їх лікування. | ||
| 4. |
Четверіков С. Г. Морфологічна діагностика дисплазії сполучної тканини у хворих при післяопераційній грижі черевної стінки [Електронний ресурс] / С. Г. Четверіков, А. М. Ященко, Ю. В. Єрьомін, В. Ю. Вододюк // Клінічна хірургія. - 2012. - № 5. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_5_6 Проаналізовано результати лікування 122 хворих, у яких здійснено алопластику з приводу післяопераційної грижі черевної стінки. У 76 хворих діагностовано дисплазію сполучної тканини (ДСТ). Визначення вмісту колагену різного типу у сполучній тканині пацієнтів у разі ДСТ може підтвердити або спростувати цей діагноз. Діагностичну значущість має збільшення вмісту колагену III типу у порівнянні з таким I типу у 3 рази і більше. Метод лектиногістохімічного дослідження сполучної тканини використовували як уточнюючий метод діагностики ДСТ. Про наявність ДСТ свідчить мозаїчна або дифузна втрата колагеновими волокнами рецепторів лектинів SNA, LABA, ConA, які відображають вуглеводні детермінанти щільних та міцних колагенових волокон з колагену I типу. Поряд з цим, спостережено збільшення експресії рецепторів лектину WGA, який є маркером волокнистих структур з колагену переважно III типу та рецепторів лектину PNA, які виявляють навколо судин. | ||
| 5. | 
Дубініна В. Г. Оптимізація алгоритму діагностики доброякісних новоутворень молочної залози [Електронний ресурс] / В. Г. Дубініна, С. Г. Четверіков, О. В. Заволока, О. В. Лук’янчук, О. М. Морозюк // Хірургія України. - 2013. - № 4. - С. 88-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_4_16 Мета роботи - оптимізувати алгоритм діагностики доброякісних новоутворень молочної залози (МЗ). Дослідження виконано на базі Центру реконструктивної та відновної медицини (Університетська клініка) Одеського національного медичного університету протягом 2010 - 2012 рр. Обстежено 143 жінки: 37 - з морфологічно підтвердженим раком (РМЗ) (1-ша група), 56 - з доброякісними новоутвореннями МЗ (2-га група) та 50 здорових жінок (контрольна група). Середній вік жінок - (<$E38,4~symbol С~1,2>) року. Статистично значущої різниці між клінічними групами за віком та анамнестичними показниками (професія, місце проживання) не виявлено. Наявність делеційного алеля CG поліморфізму C634G гена VEGF збільшує ймовірність виникнення РМЗ в 9,3 разу (відношення шансів - 9,26; 95 % довірчий інтервал - 3,78 - 22,67). За наявності гомозиготного стану GG поліморфізму C634G зазначеного гена ризик виникнення РМЗ збільшується у 38,6 разу (відношення шансів - 38,56; 95 % довірчий інтервал - 0,69 - 2615,11). Висновки: алгоритм комплексної діагностики доброякісних новоутворень МЗ має передбачати оцінку поліморфізму гена VEGF. Наявність делеційного алеля CG і гомозиготного стану GG поліморфізму C634G гена VEGF підвищує ризик виникнення РМЗ та є додатковим критерієм необхідності проведення оперативного лікування хворих. | ||
| 6. | 
Четверіков С. Г. Порівняльна характеристика застосування двокомпонентних композитних алотрансплантатів окремо та в комплексі зі збагаченою тромбоцитами плазмою в експерименті [Електронний ресурс] / С. Г. Четверіков, О. С. Михайлов, В. В. Сажієнко // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2014. - Т. 18, № 1(1). - С. 33-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2014_18_1(1)__11 | ||
| 7. | 
Четверіков С. Г. Можливості використання комбінованих міні-лапароскопічних оперативних втручань у хірургічному лікуванні жовчнокам’яної хвороби [Електронний ресурс] / С. Г. Четверіков, М. Р. Баязитов, В. Ю. Вододюк, О. О. Олійник // Шпитальна хірургія. - 2009. - № 3. - С. 105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2009_3_30 | ||
| 8. |
Четверіков С. Г. Травматичність лапароскопічного доступу в хірургії жовчнокам’яної хвороби [Електронний ресурс] / С. Г. Четверіков, М. Р. Баязитов, О. О. Олійник // Шпитальна хірургія. - 2010. - № 3. - С. 51-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2010_3_17 | ||
| 9. | 
Четверіков С. Г. Оптимізація хірургічного доступу в лікуванні жовчнокам’яної хвороби [Електронний ресурс] / С. Г. Четверіков, О. О. Олійник // Сучасні медичні технології. - 2011. - № 3-4. - С. 397-398. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2011_3-4_98 | ||
| 10. | 
Четверіков С. Г. Лапароскопічні та пункціні операції в лікуванні ехінококозу печінки [Електронний ресурс] / С. Г. Четверіков, Закарія Мохаммад Ахмад // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2014. - Vol. 18, № 2-3. - С. 52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2014_18_2-3_41 | ||
| 11. | 
Тихонова С. А. Зв’язок між варфарин-асоційованими інтестинальними геморагіями та онкопатологією кишечнику (клінічне спостереження) [Електронний ресурс] / С. А. Тихонова, О. В. Хижняк, В. Б. Яблонська, С. Г. Четверіков // Семейная медицина. - 2015. - № 2. - С. 61-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_2_15 | ||
| 12. | 
Чехлов М. В. Лікування больової форми спайкової хвороби черевної порожнини з використанням ендоскопічної техніки [Електронний ресурс] / М. В. Чехлов, В. І. Гирля, М. А. Каштальян, Р. М. Міщенко, С. Г. Четверіков // Одеський медичний журнал. - 2007. - № 2. - С. 50-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2007_2_18 | ||
| 13. |
Четверіков С. Г. Оптимізація хірургічного лікування місцево-розповсюджених гінекологічних пухлин малого таза [Електронний ресурс] / С. Г. Четверіков, В. Г. Дубініна, О. В. Лук'янчук, В. Є. Максимовський, Д. М. Осадчий, А. О. Машуков, В. В. Лисенко // Одеський медичний журнал. - 2017. - № 5. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2017_5_8 | ||
| 14. | 
Дубініна В. Г. Перший досвід анестезіологічного забезпечення гіпертермічної інтраперитонеальної хіміоперфузії [Електронний ресурс] / В. Г. Дубініна, С. Г. Четверіков, А. Л. Бобирь, В. Є. Максимовський // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - 2017. - № 1. - С. 46-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kait_2017_1_9 | ||
| 15. | 
Максимовський В. Є. Селективний вибір схеми внутрішньочеревної гіпертермічної хіміоперфузії при раку яєчників [Електронний ресурс] / В. Є. Максимовський, А. О. Машуков, О. І. Ткаченко, С. Г. Четверіков, Д. М. Осадчий, С. О. Заволока, Л. Г. Роша, В. В. Пирогов // Клінічна та профілактична медицина. - 2017. - № 3. - С. 94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Clinprevmed_2017_3_22 | ||
| 16. |
Четверіков С. Г. Циторедуктивна хірургія при хіміорезистентній лейоміосаркомі матки [Електронний ресурс] / С. Г. Четверіков, Д. В. Атанасов, В. І. Онищенко, В. В. Четверікова-Овчинник, М. С. Четверіков // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 3. - С. 74-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_3_18 Виконання циторедуктивних операцій у хворих з хіміо- та радіорезистентними пухлинами черевної порожнини є єдиним методом лікування, крім симптоматичної терапії. Етапна оптимальна циторедукція з максимально можливим видаленням усієї виявленої пухлинної маси та відновленням анатомічної або функціональної цілісності уражених органів зменшує вірогідність виникнення пухлинної кахексії, інтоксикації, анемії, тромбозу та геморагій, набряку та порушення функцій травної і сечовивідної систем, що забезпечує подовження тривалості життя та підвищення його якості. Підтвердження Фінансування. Це дослідження є фрагментом планової НДР Фінансування за рахунок держбюджету. Внесок кожного автора в цю роботу однаковий. Всі автори прочитали і схвалили остаточний варіант рукопису. Автори, які взяли участь у цьому дослідженні, декларують відсутність конфлікту інтересів щодо цього рукопису. Всі автори надали згоду на публікацію цього рукопису. | ||
| 17. | 
Ткаченко О. I. Ехінококоз в урології. Паразитарна кіста малого таза. Клінічний випадок [Електронний ресурс] / О. I. Ткаченко, О. М. Чайка, С. Г. Четверіков, В. В. Лисаченко // Урологія. - 2019. - Т. 23, № 2. - С. 165-168. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2019_23_2_8 | ||
| 18. |
Ткаченко О. І. Перитонектомія та мультиорганна резекція при розповсюджених пухлинах черевної порожнини і малого таза [Електронний ресурс] / О. І. Ткаченко, О. В. Бондар, С. Г. Четверіков, В. Є. Максимовський, М. С. Четверіков, В. В. Четверікова-Овчинник // Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 3-4. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2021_88_3-4_11 Мета роботи - оцінити клінічні результати перитонектомії та мультиорганної резекції в лікуванні розповсюджених пухлин черевної порожнини і малого таза. Розглянуто результати лікування 246 пацієнтів із розповсюдженими пухлинами черевної порожнини. Пацієнти були розподілені на дві групи: 1-ша - 209 пацієнтів, яким було виконано повну й оптимальну циторедукцію; 2-га - 37 пацієнтів, яким було виконано субоптимальну циторедукцію. Оцінено інтраопераційну характеристику, тривалість перебування у стаціонарі, післяопераційні ускладнення, смертність, швидкість відновлення функції кишечника та якість життя пацієнтів. Збільшення об'єму циторедукції підвищує частоту виникнення післяопераційних ускладнень, пов'язаних переважно з множинною резекцією кишечника та хірургією діафрагми. Відзначено погіршення якості життя протягом 1 міс після операції в 1-й групі пацієнтів. Висновки: досягти повного й оптимального об'єму циторедукції можливо шляхом виконання мультиорганної резекції та перитонектомії. Мультидисциплінарний підхід, використання нових технік оперативних втручань, сучасних хірургічних інструментів та енергій дозволяють зменшити частоту виникнення післяопераційних ускладнень. | ||
| 19. |
Соколов В. М. Вплив застосування циторедуктивної хірургії та внутрішньочеревної гіпертермічної хіміоперфузії на клінічні результати лікування пацієнтів з метастатичним раком шлунка [Електронний ресурс] / В. М. Соколов, О. В. Бондар, С. Г. Четверіков, В. Є. Максимовський, Д. В. Атанасов, М. С. Четверіков, В. В. Четверікова-Овчинник // Одеський медичний журнал. - 2021. - № 5. - С. 23-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2021_5_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |